4 ТРАВНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ
На жаль, поняття дискримінація поширюється і на дітей, сьогодні це явище знайшло назву «булінг».
Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, цькування) — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Причинами дискримінаційного ставлення є такими ж, як і у дорослих, а саме: мова, стать, національність і раса, зовнішній вигляд, можливість навчання та розвитку, наявність захворювань. Найстрашніше, що дискримінація може проявлятися як з боку дорослих, так і від самих дітей. Важливим є те, що подібне явище в дитячому віці сприймається трагічніше і болючіше, і може стати причиною психологічної травми.
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування — це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася — це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи «відфотошоплені» знімки дитини — потрібно негайно діяти.
Для виключення подібного явища і його наслідків, потрібно постійно підтримувати контакт з дитиною, його вчителями та вихователями, в деяких випадках буде корисно спілкуватися з батьками його друзів. Потрібно брати участь у вихованні дітей і прищеплювати їм традиційні норми моралі і благочестя. У 2019 році набрали чинності норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Напередодні початку нового навчального року Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії #СтопБулінг.
Розвиток технологій "переводить" життя наших дітей в онлайн. І не лише під час карантину. В онлайні діти вчаться, спілкуються, знайомляться. На жаль, цькування теж може відбуватися онлайн.
Цькування онлайн – це кібербулінг.
29% опитаних підлітків були жертвами кібербулінгу 16% були змушені пропускати через це шкільні заняття
(за даними ЮНІСЕФ)
Що може включати кібербулінг?
надсилання повідомлень з погрозами або образами у соціальних мережах
розміщення образливих фото
створення фейкових акаунтів людини і надсилання повідомлень від її імені
публікація коментарів чи чуток про когось в Інтернеті
Може здатися, що кібербулінг - менш "шкідливий". Але це не так. Кібербулінг "супроводжує" дитину всюди - в школі, у власній кімнаті.
Що можуть зробити батьки, щоб зменшити ризик кібербулінгу для своєї дитини:
цікавтеся, якими додатками користується дитина, з ким спілкується дитина онлайн
звертайте увагу на тривожні ознаки після користування інтернетом (дитина засмучена, відмовляється спілкуватися)
підтримуйте довірливі взаємини з дитиною:
доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть, що якщо дитині надходять образливі повідомлення, вона може розраховувати на вашу допомогу
використовуйте програми батьківського контролю, які блокують сайти зі шкідливим контентом