Проведення Всеукраїнського дня бібліотек
30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято святкується разом із Днем Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, тому що кожна людина завжди сподівається на віру, надію, любов, мудрість та мир і злагоду в нашій державі. Бібліотекарі за допомогою книг вчать читачів любові до своєї Батьківщини, до природи, рідної країни, любові до людей та до всього живого на землі.
З цієї нагоди бібліотекарі Озернянського ЗЗСО підготували та провели низку заходів:
- Екскурсію до бібліотеки з першокласниками, на якій учні були ознайомлені з Царством книг.
- Віртуальну онлайн подорож «Надзвичайні бібліотеки світу».
- Селфі у бібліотеці з улюбленою книжкою, для всіх бажаючих.
- Книжкову виставку « Шкільна бібліотека: вчора, сьогодні, завтра».
- Вчителька Паскалі М.С. провела урок у 2-В кл. на тему «Мир словників».
- Фотозвіт за посиланням: https://www.facebook.com/groups/ozzso/permalink/627908262396079/
Проведення заходів патріотичного виховання
До Дня пам'яті жертв Голодомору, бібліотека Озернянського ЗЗСО презентує відео-презентацію : «Горить свіча … А, може, то Душа»
Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932-1933 років, історія не знає. Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства.
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів в Україні, цього року ця дата припадає на 26 число. Наймасштабнішим із них був голодомор 1932–1933 років . Вперше вшановувати пам’ять загиблих почали в 1998 році згідно з указом Леоніда Кучми.
На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років.
Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932 — 1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція повинна була ліквідувати основу української нації і національного відродження. В українському селі мали місце всі елементи політики геноциду. Отже, не посуха, яка у 1931 р. охопила степові райони, була причиною голодомору, а цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Такого висновку дотримуються і члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні (до її складу входили провідні юристи світу), яка працювала в 1988— 1990 pp. Та й сам Сталін визнавав, що загальний врожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше кажучи, харчів не бракувало. Проте Держава систематично конфісковувала більшу їх частину, це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який можна назвати, як штучний. Спроби протидіяти насильству жорстоко придушувалися.
Голод, що поширювався протягом 1932 p., набув найстрашнішої сили на поч. 1933 р. Залишившись без хліба, селяни їли пацюків, горобців, кісткове борошно і кору дерев. Мали місце численні випадки канібалізму. Конфіскації продовжувалися, незважаючи на те, що з голоду вимирали цілі села. 7 серпня 1932 р. ухвалили постанову «Про охорону соціалістичної власності», за якою за крадіжку колгоспного майна вводилася «вища міра соціалістичного захисту» — розстріл з конфіскацією всього майна або позбавлення волі на термін не менше 10 років. Як крадіжка, кваліфікувалася навіть спроба принести додому з колгоспного поля жменю зерна, щоб нагодувати голодних дітей. Не дивно, що сучасники називали цей закон «законом про п'ять колосків».
Говорити з дітьми про такі страшні події складно, але необхідно. Це один із тих випадків, коли замовчування інформації небезпечне. Ми маємо знати, що відбувалося, розуміти причини подій 1932-1933 років та їхні наслідки. Це допоможе унеможливити повторення Голодомору в майбутньому. Виховувати в дітей повагу до історичного минулого свого народу, до своїх земляків, які вистраждали і пережили страшні роки геноциду.
Переглянути відео можете за посиланням - https://www.facebook.com/100036949664340/videos/pcb.675060427680862/1488132588434046
До Дня пам'яті жертв Голодомору, бібліотека Озернянського ЗЗСО презентує відео-презентацію : «Горить свіча … А,може ,то Душа».
Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932-1933 років, історія не знає. Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства.
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів в Україні, цього року ця дата припадає на 26 число. Наймасштабнішим із них був голодомор 1932–1933 років . Вперше вшановувати пам’ять загиблих почали в 1998 році згідно з указом Леоніда Кучми.
На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років.
Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932 — 1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція повинна була ліквідувати основу української нації і національного відродження. В українському селі мали місце всі елементи політики геноциду. Отже, не посуха, яка у 1931 р. охопила степові райони, була причиною голодомору, а цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Такого висновку дотримуються і члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні (до її складу входили провідні юристи світу), яка працювала в 1988— 1990 pp. Та й сам Сталін визнавав, що загальний врожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше кажучи, харчів не бракувало. Проте Держава систематично конфісковувала більшу їх частину, це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який можна назвати, як штучний. Спроби протидіяти насильству жорстоко придушувалися.
Голод, що поширювався протягом 1932 p., набув найстрашнішої сили на поч. 1933 р. Залишившись без хліба, селяни їли пацюків, горобців, кісткове борошно і кору дерев. Мали місце численні випадки канібалізму. Конфіскації продовжувалися, незважаючи на те, що з голоду вимирали цілі села. 7 серпня 1932 р. ухвалили постанову «Про охорону соціалістичної власності», за якою за крадіжку колгоспного майна вводилася «вища міра соціалістичного захисту» — розстріл з конфіскацією всього майна або позбавлення волі на термін не менше 10 років. Як крадіжка, кваліфікувалася навіть спроба принести додому з колгоспного поля жменю зерна, щоб нагодувати голодних дітей. Не дивно, що сучасники називали цей закон «законом про п'ять колосків».
Говорити з дітьми про такі страшні події складно, але необхідно. Це один із тих випадків, коли замовчування інформації небезпечне. Ми маємо знати, що відбувалося, розуміти причини подій 1932-1933 років та їхні наслідки. Це допоможе унеможливити повторення Голодомору в майбутньому. Виховувати в дітей повагу до історичного минулого свого народу, до своїх земляків, які вистраждали і пережили страшні роки геноциду.
Переглянути відео можете за посиланням -https://www.facebook.com/100036949664340/videos/pcb.675060427680862/1488132588434046