Напрямки роботи практичного психолога в школі:
1. Діагностична робота:
Основні напрямки діагностичного роботи:
- адаптація дітей шестирічного віку до навчання в школі;
- адаптація 5 – х класів до умов у школі;
- профорієнтація учнів 9 – х класів;
- профорієнтація учнів 11 – х класів;
- діагностика готовності дітей до навчання в школі.
2. Корекційно – розвивальна робота:
Основні напрямки корекційно – розвивальної роботи:
-робота за індивідуальним запитом (батьків, вчителів)
3. Профілактична робота:
Основні напрямки профілактичної роботи:
-проведення інтерактивних занять, ігор, тренінгів, круглих столів;
-проведення відео лекторіїв ;
-проведення профілактичних лекцій за різноманітними темами.
4. Консультаційна робота:
Основні напрямки консультаційної роботи:
-консультація з вчителями (класними керівниками);
-консультації з батьками
5. Психологічна просвіта:
-виступ на батьківських зборах;
-виступ на педрадах, психологічних тренінгах, семінари.
7 простих способів зберегти ментальне здоров’я
Ще до недавнього часу ми мало замислювалися над своїм ментальним здоров’ям – станом своєї психіки, відчуттям щастя, стабільності, впевненості, добробуту. Але пандемія і пов’язані з нею зміни, обмеження підштовхують нас зайнятися не лише своїми фізичними даними, імунітетом, а й емоціями. Адже більше третини українців, а точніше 38% (згідно з дослідженням компанії Deloitte), у 2020 році жили в стані постійного стресу. Ще 58% прагнуть покращити свій психологічний стан.
Від чого залежить ментальне здоров’я? У кожної людини – свої чинники, але є серед них спільний для всіх – комфортний побут. Зробити його простішим, легшим, приємнішим прагне й наш надійний партнер в домашньому господарстві – компанія Gorenje.
Розуміючи важливість ментального здоров’я, вона разом з Віктором Вусом, соціальним психологом, редактором журналу «Mental Health: global challenges» склали 7 способів врівноважити емоційний стан у нинішні хиткі часи.
1. Чіткий та сталий розпорядок дня
Як пояснює Віктор Вус, впорядкована, системна повсякденна активність посилює відчуття психологічної безпеки та захищеності. Навіть такий маленький щоранковий ритуал, як випити запашної кави перед робочим днем створює ефект стабільності, контрольованості життєвих подій.
2. Фізична активність
Це не лише заняття спортом, наголошує Віктор Вус: прогулянки парком, садівництво, домашні справи також є фізичною активністю. Вона буквально змінює хімічні процеси у мозку, допомагає відволіктися від клопотів і сконцентруватися на позитиві.
3. Повноцінне харчування
Перекуси на бігу, тривалі паузи між прийомами їжі збільшують тривожність і шкодять здоров’ю. А от традиція сніданків, обідів, вечерь покращує і наш фізичний стан, і емоційний. Забезпечити повноцінне харчування зовсім не важко. Сучасні варильні поверхні мають функцію інтенсивного нагрівання для швидшого приготування страв, холодильники з технологію IonAir в рази довше зберігають продукти свіжими, а в духовках з опцією HomeMade Plus страви готуються, як в домашній печі.
4. Спільні заняття з рідними, друзями
Прогулянка, перегляд фільму чи сімейне приготування обіду – це допоможе відчути підтримку, психологічну єдність.
5. Тактильні контакти
Людині, зазначає Віктор Вус, для ментального здоров’я потрібно не тільки бачити, усвідомлювати підтримку, а й тактильно відчувати «руку/плече» оточуючих. Тому важливо «бути в дотику» – відчувати фізичний контакт: обійми, цілунки, рукостискання. Вони знімають напругу і дарують відчуття безпеки.
6. Можливість виговоритися
Невисловлені почуття, думки, емоції спричиняють деструктивні зміни у психіці, застерігає Віктор Вус. Необхідно зробити сім’ю, дружню компанію тим колом, де можна безпечно висловлюватися, обговорювати все, що турбує, не накопичуючи негатив.
7. Спрощений побут
Наша оселя має стати тим острівком затишку, де нічого не напружує, навіть хатня робота. Пралка, яка сама обирає оптимальну програму для білизни, варильна поверхня, яка зберігає страву гарячою до самої вечері, пилосос з НЕРА-фільтром, який усуває алергени і навіть пилок – розумна побутова техніка працює на наше ментальне здоров’я.
Але головна запорука його збереження – зосередитися на приємних для себе речах, оточити себе «своїми людьми» – приємними, щирими, зробити дім, в якому ми зараз проводимо більше часу, комфортним і безпечним, а побут простішим.
Інтернет-залежність: як повернути дитину в реальний світ
В епоху інформаційних технологій сучасне життя немислимо без інтернету. В той самий час однієї з проблем сучасного суспільства є інтернет-залежність. Користуючись цифровими ресурсами, люди спілкуються, ведуть блоги, грають, дивляться фільми, слухають музику, працюють. Постійне перебування в інтернеті призводить до нездатності контролювати власні почуття. Особливо уразливі до такої залежності діти, які поступово втрачають зв’язок з реальністю та занурюються у віртуальний світ. Як не допустити залежності від інтернету та як повернути дитину в реальність, якщо вона поринула в комп'ютерному світі, радять експерти на порталі «Дитячий психолог».
Залежність - це нав'язлива потреба здійснювати певні дії, не зважаючи на несприятливі наслідки. Тобто, дитина вже не контролює себе. У неї є об'єкт - комп'ютер, інтернет або гра і їй нав'язливо потрібно вступити з цим в контакт, щоб стало добре або не так погано.
Психологи виділяють головні наслідки інтернет-залежності:
• Дитина поступово втрачає навички спілкування з реальними людьми.
• Мозок дитини звикає отримувати певну стимуляцію від комп'ютера, в реальному світі складно знайти аналоги.
• Дитина втрачає зв'язок з членами сім'ї і з усіма, з ким були побудовані відносини до комп'ютера.
• Фізіологічні порушення (погіршення зору, викривлення хребта, порушення роботи опорно-рухового апарату і т.д.).
• Погіршується успішність в школі і в інших освітніх установах.
• Відсутній поведінковий репертуар, дитина не має в арсеналі гнучкості поведінки в реальному житті, не знає, як реагувати і діяти в тій чи іншій ситуації.
• Відсутні знання про свої бажання, можливості, обмеження, про свій емоційний світ і т.д.
Причини інтернет-залежності у дітей:
• Дитині погано в реальному світі, через що вона вибирає один із способів допомогти собі, піти в інший світ.
• Кожного разу, щоб зайняти дитину або відпочити від видаваного нею шуму, їй пропонувався гаджет.
• Коли дитина підходила з якоюсь проблемою, її або висміювали, або лаяли, або не помічали, або частіше вставали на чужу сторону.
• Коли дитина виявляла негативні емоції (злилася, дратувалася, ображалася) її лаяли або соромили.
• Дитину не вчили заповнювати реальність різними заходами і цікавими процесами.
• Дитину рідко хвалять і дуже часто соромлять, лають, висміюють.
• Дитину не обмежували в часі при використанні гаджетів.
• Дитина бачила, як дорослі весь свій вільний час проводять з гаджетами.
• У сім'ї неблагополучна обстановка, батьки лаються між собою, брати знущаються, присутнє непомірне вживання алкоголю і т.д.
• З дитиною не спілкуються по душам, не встановлюють близькі стосунки
• У дитини немає друзів і знайомих дітей, їй нема з ким грати у дворі, або її там кривдять і їй нема до кого звернутися за допомогою
• У дитини мало можливостей проявити себе чи відсутні реальні досягнення
• Можливо у дитини дуже чутлива психіка і для неї не були створені умови в реальності, щоб вона відчувала себе комфортно, внаслідок чого дитина вибирає віртуальний світ
• У дитини є комплекс щодо свого характеру або тіла, що сковує її, не дає бути собою, тоді вона вважає за краще залишатися вдома в комп'ютерному світі
Як зрозуміти: чи залежна моя дитина?
Щоб зрозуміти залежність дитини від комп'ютера, варто просто поспостерігати за нею протягом дня, зробивши акцент на наступних аспектах:
• Дитина сидить за гаджетом більше 3/4 годин поспіль, найчастіше без відриву.
• Дитина рідко виходить гуляти.
• До дитини рідко приходять друзі, якщо і приходять, то, щоб разом грати в комп'ютер, без нього вони не можуть знайти заняття.
• Якщо дитину намагатися розлучити гаджетом, це супроводжується істерикою, образами, погрозами, криками і т.д.
• Дитина частіше вважає за краще грати в комп'ютер, ніж поїхати з сім'єю на прогулянку або на міський захід.
• Якщо дитині не нагадати, вона може забути поїсти, забути про особисту гігієну або лягти спати не вчасно.
• Коли дитина не за комп'ютером, їй стає нудно, вона не може себе нічим зайняти, стає дратівливою
Як діяти батькам, чия дитина залежна від інтернету, комп'ютера,гри?
Основний спосіб: поліпшити реальність дитини, щоб забезпеч її повернення зі світу мрій і подружитися з дитиною, налагодити контакт.
1. Усвідомити і прийняти той факт, що дитина переживає кризу, їй потрібна допомога
2. Щоб повернути дитину в реальний світ - в цей світ слід внести зміни, а це вимагає сил і особливо часу.
3. НЕ МОЖНА: різко і повністю прибирати гаджет з життя дитини, кричати на неї, лаяти її, лякати наслідками, бити, замикати її десь, відвозити кудись насильно, насильно вести до психолога або давати подивитися відео, в якому говоритися про згубність комп'ютерної звички і т.д. Все це посилить основну причину залежності: (дивися параграф причини інтернет-залежності)
4. Постаратися знайти сили, час і бажання, щоб допомогти поліпшити реальність дитини, щоб у неї з'явилося бажання повернутися в неї
Аби ліквідувати причини залежності, психологи рекомендують:
• вигадувати дитині різні заняття, як вдома, так і поза домом. Водити в різні гуртки, на різні заходи, в різні секції і т.д. Відвідувати разом марафони, фестивалі, конкурси. Вдома вигадувати розваги (настільні ігри, змагання, інтелектуальні квести, розмови по душам, про мрії). Слід урізноманітнити реальність. Все це робиться у вільний час від комп'ютера, а не замість нього, щоб перехід був плавний і м'який, щоб сама дитина вирішила проводити більше часу поза гаджетами.
• частіше хвалити дитину за реальні досягнення;
• ввести особистий час на спілкування з дитиною, рано вранці або перед сном. В цей час ставити питання і слухати, менше оцінювати, поправляти, засуджувати;
• коли дитина приходить з проблемою, батькам корисно користуватися наступною тактикою: вислухати мовчки, озвучити емоції, почуття дитини, запитати, а яку допомогу вона хоче від вас.
Все це допомагає вибудувати емоційний зв'язок з дитиною, щоб дати її почуттям розкритися. Вона починає відчувати безпеку і прийняття. Швидше за все, вона знову зацікавиться відносинами з батьками тому, що вони почнуть частіше приносити їй наснагу.
Важливо мати терпіння на цей процес і дати дитині час на повернення в реальне життя. У більшості випадків, все складається благополучно, якщо батьки усвідомлюють, заради чого вони стараються.